Північна лінія (Лондон)

Північна лінія (англ. Northern line) — лінія Лондонського метрополітену, прямує з південного заходу на північний захід Лондона, з двома відгалуженнями у центральному Лондоні і трьома на півночі. Прямує на північ від своєї кінцевої південної станції «Морден» в боро Мертон до станції «Кеннінгтон» в Саутерк, де лінія розгалужується на дві центральні гілки, одна через Чарінг-кросс у Вест-Енді, а інша через Бенк у Сіті. Центральні гілки знову з'єднуються на станції Камден-таун, де лінія знову розгалужується на дві гілки, одна прямує до Хай-Барнет, а інша — до Еджвар в боро Барнет. Відгалуження Хай-Барнет має додаткове відгалуження від станції Фінчлі-Сентрал з човниковим шатлом до Мілл-гілл-Іст.

Північна — найдовша серед ліній глибокого закладення. Секція між Стоквелл і Боро відкрита в 1890 році і є найстарішою дільницею на лініях глибокого закладення. Пасажирообіг лінії в 2016/17 роках склав 294 млн пасажирів — найзавантаженіша лінія Лондонського метро. Позначена чорним кольором на схемах. Незважаючи на свою назву, не є найпівнічнішою з 12 ліній Лондона, водночас простягається на південь далі всіх інших. Має розгалужену схему, тому що об'єднує залізниці, що належали в 1920-х різним компаніям. З 50 станцій 36 розташовані під землею.

Станції

Відгалуження Хай-Барнет

Відгалуження Еджвар

Камден-таун

Відгалуження Чарінг-кросс

Відгалуження Бенк

Відгалуження Баттерсі

Головна лінія

Мапа

Примітки

Посилання

• Northern Line. Clive's Underground Line Guides. 7 лютого 2008. Процитовано 11 липня 2008.
• Northern line Route for the freeware train simulator BVE Trainsim
• Northern Heights. Underground History. 23 лютого 2005. Процитовано 11 липня 2008.
• Above-ground route of line from Morden to Edgware, constructed from Google StreetView
• Architectural history of London Underground during 1920-30s from the Royal Institute of British Architects
  • Old Street, Angel and Stockwell stations
  • South Clapham, Tooting Bec and South Wimbledon