Олімпійський стадіон (Гельсінкі)

Олімпійський стадіон Гельсінкі (фін. Helsingin Olympiastadion; швед. Helsingfors Olympiastadion), розташований в районі Тьойоло приблизно за 2,3 км від центру фінської столиці Гельсінкі, є найбільшим стадіоном країни, який нині використовується переважно для проведення спортивних заходів і великих концертів. Стадіон найбільш відомий тим, що він був центром проведення літніх Олімпійських ігор 1952 року. Під час цих ігор тут проходили змагання з легкої атлетики, конкуру та фінал з футболу.

Стадіон також був місцем проведення першого чемпіонату світу з хокею з м'ячем у 1957 році, першого та 10-го Чемпіонатів світу з легкої атлетики у 1983 та 2005 роках. У 1971, 1994 і 2012 роках тут проходили чемпіонати Європи з легкої атлетики. Це також домашній стадіон національної збірної Фінляндії з футболу.

Стадіон знову відкрився в серпні 2020 року після 4 років реконструкції.

Історія

Олімпійський стадіон був спроєктований архітекторами Юр'є Ліндегреном і Тойво Янтті. Олімпійський стадіон, відомий як ікона функціонального стилю архітектури, був відзначений в «Архітектурному дайджесті» як один з найкращих прикладів олімпійської архітектури. Пізніше Юр'є Ліндгрен сам став олімпійським медалістом, отримавши золоту медаль за архітектуру на Олімпіаді 1948 року в Лондоні.

Будівництво Олімпійського стадіону почалося в 1934 році й було завершено в 1938 році з наміром прийняти літні Олімпійські ігри 1940 року, які були перенесені з Токіо до Гельсінкі перед скасуванням через Другу світову війну. Натомість через десять років тут відбулися літні Олімпійські ігри 1952 року. Стадіон також мав стати головним місцем для скасованої літньої Олімпіади робітників 1943 року.

У 1957 році тут відбувся перший чемпіонат світу з хокею з м'ячем.

Стадіон був повністю модернізований у 1990—1994 роках, а також реконструйований напередодні Чемпіонату світу з легкої атлетики 2005 року.

У 2006 році один з епізодів американського телесеріалу «Дивовижні перегони 10» закінчувався на вежі Олімпійському стадіоні. Як завдання, команди повинні були здійснити спуск вниз обличчям догори (відомий як «ангельське занурення») з олімпійської вежі в Гельсінкі.

З березня 2007 року на стадіоні та навколо нього було помічено філіна. 6 червня 2007 року під час відбіркового матчу Євро-2008 сова затримала гру на десять хвилин після того, як сіла на стійку воріт. Пізніше сову охрестили Бубі та назвали жителем року Гельсінкі.

50-річчя Олімпійських ігор у Гельсінкі, що проходили на Олімпійському стадіоні Гельсінкі, стало головним мотивом однієї з перших фінських срібних пам'ятних монет — 50-річчя Олімпійських ігор у Гельсінкі, викарбуваної у 2002 році. На реверсі монети зображено вид на Олімпійський стадіон Гельсінкі. Праворуч зображено ювілейну монету номіналом 500 марок, викарбувану в 1952 році на честь цієї події.

Характеристики

Глядацька місткість стадіону була максимальною під час літніх Олімпійських ігор 1952 року — понад 70 000 глядацьких місць. Зараз стадіон вміщує 36 251 глядацьке місце. Під час концертів, залежно від розміру сцени, місткість становить 45–50 тис.

Вежа стадіону, виразний орієнтир висотою 72,71 метра, що є виміром довжини золотої медалі, завойованої Матті Ярвінена в метанні списа на літніх Олімпійських іграх 1932 року.

На території комплексу «Стадіон» розташований молодіжний хостел.

Реконструкція

Капітальна реконструкція стадіону розпочалася навесні 2016 року. Під час реконструкції всі глядацькі трибуни були накриті навісами, а поле та доріжки були оновлені. Тепер стадіон також пропонує розширені ресторанні зони та більше критих спортивних майданчиків. Реконструкція була завершена, і стадіон був відкритий для відвідувачів у вересні 2020 року.

Очікувалося, що на реконструкцію буде витрачено 197 мільйонів євро у 2016 році, 261 мільйон євро у 2019 році, а в підсумку вона обійшлася в 337 мільйонів євро, що на 140 мільйонів євро (або на 70 відсотків) більше, ніж первісна запланована вартість. Фінська держава та місто Гельсінкі фінансують реконструкцію.