Шабастівка

Шабасті́вка — село в Україні, у Монастирищенській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах струмка Безіменний (притока Гірського Тікичу) за 17 км на північний захід від міста Монастирище. Населення становить 819 осіб.

Назва у поселення явно татарського походження: слово «шабаш» на цій мові означає кінець чогось — бою, роботи, шляху. В сиву давнину неподалік від поселення Оратів пролягав Чорний шлях. Ось і шабашили тут татари, тобто зупинялися тут для розбою.

Уцілілі поселенці вийшли із лісів і осіли в нижній течії Безіменної - притоки Гірського Тікича, започаткувавши Шабаштівку, яка згодом стала Шабастівкою. Коли це сталося — прямої відповіді немає. З'явилось село на початку 1700 — років, в 1754 році засновано Богословську церкву 5 класу, якій тодішня польська влада виділила 61 десятину землі та хутір.

В 1900 році в Шабастівці було 242 двори, 1505 мешканців. Поміщик Олексій Красицький мав 870 десятин, селяни — 877.

Радянська окупація розпочалась в січні 1920 року. У 1923 році відбувся черговий адміністративний поділ. Шабастівська сільська рада у складі Шабастівки, Антоніни, Вільно була підпорядкована Цибулівському району Уманської округи. В цьому ж році у зв'язку з пуском Цибулівського цукрозаводу почало діяти сільське бурякове товариство.

В 1933 році село потряс Голодомор, обстановка стабілізувалась лише в 1935 році.

Село з 21 липня 1941 року до 10 березня 1944 року перебувало під німецькою окупацією. А відбудова села та колгоспу тривала багато років і давалась дуже важко. В роки ударних п'ятирічок успішно розвивалось рослинництво, тваринництво.

В умовах ринкових відносин, кризових явищ в економіці уже в незалежній Україні керівництво Шабастівки не розгубилось, продовжувалось будівництво, в селі з'явилось перше в районі фермерське господарство М. П. Власюка, згодом відбулось розпаювання землі.

В 1993 році колгосп імені Пархоменка став колективним сільгосппідприємством (КСП)  імені Пархоменка. В 1991 р. відділок Половинчик стало самостійним господарством, у КСГП залишилися Шабастівка і Вільно.

В 2001 році в Шабастівці зареєстровано 358 дворів, проживало 812 мешканців. В 2002 році сільським  головою обрано Т. П. Курій. У 2015 році головою сільської ради було обрано Потурнак Тетяну Олександрівну.

Територія становить 2597,5 га, комунальної — 88.7 га, приватної — 1774,3 га. Станом на 1 січня 2013 року в селі мешкає 785 осіб, у Шабастівці і Вільно громадян пенсійного віку 229 осіб, працездатного населення 435 осіб, дітей шкільного віку — 81, дошкільного віку — 40, кількість працюючих становить 124 особи. В населених пунктах 435 дворів, в тому числі у Шабастівці 357, у Вільно — 78.

Місцева рада в селі утворена в 1938 році, кількість виборців нині становить 636 осіб.

До сільської ради обрано 12 депутатів, працює три постійні комісії. До складу виконавчого комітету обрано 7 осіб, депутатом до районної ради від територіальної громади обрано В. М. Рикуна.

Землі у власників земельних паїв орендують: ТОВ «ЛатАгроІнвест», селянсько-фермерські господарства «Надія», «Юлія», «Агро — Ритм», «Бджілка», «Юрія-2006», працюють одноосібники. Всі сільгосппідприємства спеціалізуються на виробництві зерна, а СФГ «Юлія» — на виробництві зерна і м'яса свинини. Ставки займають площу 59,5 га і перебувають в оренді.

На території сільської ради працює 5 магазинів, відділення зв'язку, ФАП, загальноосвітня школа І-ІІІ ст., в якій навчається 42 учні, дитсадок відвідує 20 дітей, працює будинок культури, дві бібліотеки, є спортивний майданчик, футбольне поле. До основних історичних та архітектурних пам'яток належать: панський будинок — колишній маєток графа Красицького, пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам, пам'ятник воїнам-визволителям, братські могили у Вільній та Шабастівці, пам'ятний знак жертвам Голодомору.

Серед найважливіших соціально-економічних проблем: газифікація сіл Шабастівки та Вільна за рахунок державного бюджету та коштів населення; ремонт СБК в Шабастівці — за рахунок державного бюджету, частково місцевого бюджету та соціальних угод, клубу у Вільно, ремонт дороги до цього села, ремонт ФАПу — за рахунок спонсорських допомог, перекриття даху дитсадка, введення в дію нічного освітлення сіл, продовження проведення водогону по вулицях — за рахунок місцевого бюджету, коштів населення.

• Цимбал Василь Іванович (18 березня 1952 — 15 березня 2021) — український художник, член НСХУ.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

• Прогноз погоди в с. Шабастівка [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.]